комуна

-и, ж.

1) За середньовіччя в Західній Європі – міська громада, що домоглася незалежності від феодала і права на самоврядування.

2) Адміністративно-територіальна одиниця місцевого управління у Франції, Бельгії та деяких інших країнах; поселення міського чи сільського типу.

3) Колектив осіб, що об'єдналися для спільного життя на засадах спільності майна та праці.

4) Форма сільськогосподарського кооперування, за якої усуспільнюються всі засоби виробництва, а споживання та побутове обслуговування здійснюються на громадських засадах.

5) розм. Те саме, що комунізм 1). Паризька комуна.